суббота, 9 января 2016 г.

Руководитель ОПГ на Днепропетровщине стал начальником криминальной полиции.

Руководителя организованной преступной группы, экс-начальника Апостоловского РОВД Василия Кобеца пропустили в полицию. Теперь он трудится на должности начальника криминальной полиции. Что говорят о нем бывшие его коллеги по Cosa Nostra?..
Безымянный-1
Василий Кобец. Лично не убивавший
Справка НВ:
Василий Кобец начинал свою службу оперуполномоченным уголовного розыска в Апостоловском райотделе, потом – старшим оперуполномоченным в Пятихатском райотделе, и далее – начальник отделения уголовного розыска Желтоводского городского отдела, начальник криминальной милиции Апостоловского районного отдела, начальник Апостоловского райотдела. В 2009 году ВКобец пришел работать в отдел по раскрытию умышленных убийств Управления уголовного розыска Днепропетровской области, а со 2 ноября 2012 года исполнял обязанности начальника криминальной милиции Никопольского ГО.
Имитация правосудия в судебном следствии по делу №215/6523/13к продолжается.
В 2005-2009 годах в районном отделе милиции Апостоловского района Днепропетровской области действовала организованная преступная группа в составе минимум 14-ти милиционеров. Они фальсифицировали доказательства, похищали людей, пытали их. Формально это звучало так: «Превышение власти, незаконное лишение свободы, применение пыток, физического и психологического насилия, создание фиктивных оснований для привлечения к ответственности и взятия под стражу, принуждение к даче заведомо неправдивых свидетельств и к отказу от правовой помощи».
 Памятник жертвам-2
В 2010 году, 3 января, четверых оборотней в погонах арестовали, потом выпустили…
С 2012-го идет судебное следствие. Уже пятый год дело находится в суде первой инстанции. За время суда умерли один из подсудимых и один из потерпевших, первый судья ушел на пенсию. Из троих сотрудников МВД, пустившихся в бега и разыскиваемых МВД, один (Лисуненко Валерий Васильевич, 22.11.1967 г.р., работавший начальником сектора уголовного розыска Апостоловского РО) волшебным образом оформил в Главном управлении Пенсионного фонда Украины (ПФУ) в Днепропетровской области повышенную, «ментовскую», по выслуге лет пенсию.
 увага - розшук
Потом двое вернулись, в каком статусе сегодня ходят по земле – не известно. Свидетели? Подсудимые? Амнистированные? Оправданные? «Сведения относительно Лисуненко В.В. и Борисова А.А. исключены из раздела «Лица, которые скрываются от органов власти», Единого интегрированного веб-портала МВД Украины в мае 2015 года в связи с розыском последних», – ответил 03 декабря 2015 года заместитель начальника Департамента кадрового обеспечения Национальной полиции Украины С. Шумило (исх. №12/1/119ді).
А что ответит заместитель начальника Главного управления ПФУ в Днепропетровской области Наталья Корнийчук, которая ответственна за назначение пенсии по выслуге лет беглому менту-оборотню? Наталья Ивановна, кто будет возвращать больше сотни тысяч гривен незаконно выплаченной пенсии?
14 декабря 2015 года в Терновском районном суде г. Кривого Рога должно было состояться очередное заседание по делу апостоловских ментов-оборотней. Однако увидев, что на суд прибыли журналисты, судья (он же председатель Терновского райсуда Кривого Рога Юрий Демиденко) с прокурором разыграли настоящую комедию. Перед началом заседания в зал пришла «пресс-секретарь» суда, которая потребовала предъявить журналистские удостоверения и сказать, в каком формате выходит газета «Лица»: печатная она или интернет-газета.
Смиренно и покорно корреспонденты «Лиц» удовлетворяли непредусмотренное законом любопытство «пресс-секретаря». Однако когда менты-оборотни, под прикрытием дамочки, начали вопрошать домашний адрес главреда газеты Алёны Гарагуц и были обозваны суками, вошел судья, объявил об открытии заседания и начал торговаться с нами, будем ли мы фиксировать процесс на портативную видеокамеру (Законом видеофиксация запрещается в исключительных случаях). Судья доторговался, что мы согласились не снимать, а фотографировать фотоаппаратом (лишь бы ни затягивать процесс). Но тут оказалось, что на заседание не явился… прокурор Александр Филь. Заседание было закрыто и назначено на… 30 декабря.
Для справки: на вечер 22-го декабря на официальном сайте Терновского районного суда г. Кривого Рога указанное дело №215/6523/13к в списке назначенных к слушанию отсутствует. Вообще. В том числе назначенных к слушанию на 30 декабря.
А почему, собственно, не явился прокурор отдела организации участия в криминальном производстве в г. Кривой Рог Александр Филь? Приехавшие из Днепропетровска журналисты очень хотели это узнать от его начальника – руководителя этого отдела Олега Ялового. Но он отказался брать трубку телефона. А мы так наяривали на его служебный номер 056-492-07-33. Однако секретарь его (у нее другой номер) нам так и сказала: «Олег Иванович в кабинете. Но вы звоните в пресс-службу областной прокуратуры».
Кстати, в Дзержинском суде г. Кривой Рог сейчас же проходит пересмотр дела осужденного к пожизненному заключению апостоловчанина Чопенко. Пересмотреть его дело Украину принудил Европейский суд по правам человека (Решение «Чопенко (Chopenko) против Украины» № 17735/06 от 15 января 2015 года). «Смертнику» государство Украина выплатила три тысячи евро компенсации за то, что над ним издевалась организованная преступная группа РОВД Апостоловского района. И «сшили» обвинение в изнасиловании и убийстве. А оперуполномоченный Александр Бурцев, который в 2005-ом незаконно без адвоката возил Чопенко на воспроизведение, который в 2010-ом угрожал трактористу Логвинюку: «Посажу тебя в камеру, все в ж*у тебя там вы*ут», – ныне еще будет задавать вопросы журналистам об их месте жительства?! Не абсурд ли?!!
Нет, уважаемые читатели, не абсурд. Абсурд – вот он: руководителя организованной преступной группы, экс-замначальника и экс-начальника Апостоловского РОВД Василия Григорьевича Кобеца пропустили в полицию. Теперь он трудится на должности начальника криминальной полиции Апостоловского отделения Никопольского отдела полиции Главного управления Национальной полиции в Днепропетровской области. О нем и расспросим у бывших коллег по ОПГ…
В. Середин: «Не Кобец лично стрелял, резал ребенка и домохозяйку, но под его четким руководством это было сделано»
 Середин
Вячеслав Середин
– С Кобецом Василием Григорьевичем мы были денежными друзьями.
– Партнерами в бизнесе?
– Да. В его бизнесе.
– Он был милиционером. А милиционерам запрещено бизнес иметь.
– Он возглавлял демонтаж оросительной системы в Апостоловском районе. С 2003 года круглосуточно происходил демонтаж оросительных систем. При этом маленькие трубы никто не копал, только – большого диаметра. И чугунные, и стальные. Днем и ночью ездили длинномеры, экскаваторы, круглосуточное движение в районе было.
Он имел право «нагибать» любого голову сельской рады, любого фермера. Голова сельской рады давал Кобецу карты. На них было обозначено: где красное – там копать нельзя, стоит на балансе, остальное – не стоит на балансе, бесхозное. За него никто не мог посадить и дело уголовное никто не мог состряпать.
– А как у вас с Кобецом были доли поделены: 50/50?
– Эээ, да нет. Он забирал «на СБУ», прокурорше Свищихе(Наталья Свищ – экс-прокурор Апостоловского района, экс-прокурор Долгинцевского р-на г. Кривого Рога, ныне на пенсии – авт.). А что оставалось – отдавал мне. Все деньги были у него. Контролировал все денежные события – он.
– В месяц сколько денег «выкапывали»? Тысячу долларов, две тысячи?
– Та какая там тысяча! Тысяча долларов у нас в день приходила. Мы ж как продукцию трубы сбывали, не как металлолом. Откуда ж у Кобеца квартиры, джипы, фермерское хозяйство? Хозяйство он отжал у покойного Вани Магдалины. Возле речки клапоть земли, возле мостика через речку в Широчанах (село Широчаны Михайловского сельсовета Апостоловского района – ред.). Покойный Ваня выращивал коноплю, продавал и Васе, естественно, платил. Информация про коноплю просочилась, и Васе надо было как-то Ваню… урыть. И тема была разработана такая, что Ваню хлопнуть, чтоб отжать землю.
– То есть, его убили?!
– Он умер.
А когда пошли жалобы на демонтаж труб, и скрыть уже было невозможно, Кобец решил и меня урыть.
Поставил работать за селом Каменка, у Славянки, между 16-й и 5-й насосными. Я тогда еще ему говорю: «Трубы эти у Черствого на балансе стоят» (Черствый – это самый главный человек по орошению в районе), а Кобец говорит: «Там все нормально».
2006-й год был. Неделя до Нового года.
И вдруг – на третий день, в 12 часов ночи звонят мне пацаны: «Тут человек 15-20, по нам стреляют. Не поймем – кто, и что нам делать…». И тут – раз, пропала связь. (Там и мой сын был покойный, Ростик. Он в трубе успел запрятаться. А потом вылез, и его забрали). И я Кобеца набираю, ночью, говорю: «Григорьевич, там движение каное-то, стрельба. Кто там?». А он: «Я не знаю, сейчас я разберусь, сейчас я все узнаю».
А на самом деле он все знал. У него кент в Кривом Роге – Дмитрий Петрович Хмара, СБУшник, на то время был замначальника СБУ. Кем сейчас – не знаю, недавно звонил мне по телефону, сказал, что и печень, и почки мне вытянет. Я ему сказал: «Про свои печень и почки подумай. Не надо за мои беспокоиться».
Так что всех поарестовывали СБУшники криворожские, во главе – Хмара, Якименко Олег Иванович (он счас где-то в АТО), – а я сбежал.
Почему Кобец меня посылал до тех насосных? Три или четыре дня кряду мы лупасили там трубу. Для того, чтоб побольше ущерба нанести, и я накрылся на веки вечные. За три дня мы нарыли с полкилометра трубы, если не больше. А метр – килограммов двести, вот и считай.
Это дело (уголовное, по краже труб в Апостоловском районе – авт.было официально зафиксировано, по суду прошло. Черствый мне тогда предъявлял иск – миллион семьсот, что ли. Сумма космическая была по тем временам.
Мне пришлось и в России бать (скрываться от суда –авт.), и в Западной Украине. Пока я не нашел людей, которые зашли до Кобеца в кабинет и сказали ему четко: «Будешь сидеть вместе с ним. Или решай вопрос».
Что он там делал, куда он дела те рвал-выкидал – не знаю. Но я вообще по тому делу не проходил, а Свитанько – два года условно дали.
А потом произошло убийство у меня дома.
– Здесь?!
– В той комнате, дальней. Сын 12-летний лежал и домохозяйка. Я приехал, зашел, даже не подумал, что они убиты – думал, просто спали. Ни одной капли крови в хате не было, единственная капля крови была при выходе на двери. Максим, по всей видимости, тикал (убегал – авт.), и там его достали. Анализ подтвердил, что это малого кровь.
2008-й год, 7 декабря. Пошел восьмой год уже…
Почему я больше, чем уверен, что это его тема? Я понимаю, что не он это сделал – убийство произошло во время, когда в райотделе милиции оперативка была. А кто делал? Кому он крышует трубы, кому он крышует продажу наркотиков. Его тут не было, не он лично стрелял, резал ребенка и домохозяйку, но под его четким руководством это было сделано.
– Соответственно, расследование ничего не показало…
– Какое расследование?! Я его набрал, он приехал сюда, приехали Фокин (на то время – начальник следственного управления ГУ МВД в Днепропетровской области Вадим Фокин; ныне люстрирован – авт.), Уваров (первый замначальника ГУ МВД в Днепропетровской области Владимир Уваров; ныне пенсионер – авт.), Шевелев(начальник управления уголовного розыска ГУ МВД в Днепропетровской области Андрей Шевелев; ныне – начальник управления криминальной полиции ГУНП в Днепропетровской области – авт.), и Кобец им «вдувал в уши», что это я их поубивал. Я этого не знал, если б я в этот момент знал, что он подходит, меня обнимает, а им рассказывает, что это я убивал… я б его, наверное, при Фокине, при Уварове, или зарезал, или… не знаю что… Он – скот, к человеческой категории просто не относится. Он даже жену свою теперешнюю, третью или четвертую, которая сейчас у него работает в «секретном отделе» в полиции у нас, получил, посадив её мужа, нормального мужика. С Валерой Лисуненко (на то время – первый замначальника – начальник сектора уголовного розыска Апостоловского РОВД, до мая 2015 года был в бегах и в розыске, получая пенсию«по выслуге лет»; ныне статус неизвестен; см. выше – авт.) они дело мужу «сшили»: то ли хищение в крупных, то ли не в крупных.
– А кого же «назначили» убийцей двойного убийства в 2008-ом?
– Следователь в Никополе, – фамилию я не помню, Борисович, – очень серьезный специалист, настоящий мент. Шакалы требовали, чтоб он меня арестовал, а Борисович: «Я не вижу никаких фактов против него». А потом те взяли моих трактористов, которые Кобцу копали трубу…
– Мы об этом писали.
– …Пацаны тогда на Кобца горбатились, копали трубу. Их половили, поломали, побили, одному почку отбили, и пацаны «попризнавались», что они резали у меня дома.
– А на суде же они взяли свои слова обратно.
– Свои слова обратно они забрали благодаря мне, благодаря следователю никопольскому Борисычу. А то бы сидели по этот, сегодняшний, день на пожизненном.
– С корреспондентом «Сільських вістей» мы встречались с ними в Михайловке. Когда их после недели пыток привезли в этот дом…
– Правильно, их сначала 10 суток незаконно держали под стражей. Кобец уже доложил генералу: «Двойное преступление раскрыто!». А потом в мой дом их привезли на воспроизведение: один заходит, теряет сознание, а потом кричит: «Слава, я никого не убивал! Меня заставили так сказать!».
– Когда суд их выпустил из-под стражи (судья боялась, что они в зале суда поумирают – их, четверых, в суд… заносили), Юра, один из них, скрывался в Кременчуге. Мы с ним встречались.
– А в это время Вася Кобец меня постоянно «доил»: «С Днепра люди приехали, надо их заправить, они же ездят по следам преступления».
А потом менты побили Никонова, – пацана-сироту из Кривого Рога, который умер, – Лисуненко и Борисов били, а в 2 часа ночи позвонили мне: «Едь сюда и будешь бить того, кто убил твоего малого и домохозяйку». Я не поехал. И не исключено, что они меня в РОВД заманивали, потому что пацан был побитый до немогу.
– А как же теперь Лисуненко и Борисов гуляют на свободе? Чем это можно объяснить?
– Они ездят на суд.
Обращение нашего собеседника СЕРЕДИНА Вячеслава Анатольевича к журналистам – одна из последних попыток привлечь внимание к персоне нового-старого начальника сектора уголовного розыска в Никопольскомрайоне Василия КОБЕЦА. До этого В. Серединобращался в полицию. «Сведения, изложенные в Вашем обращении, объективного подтверждения не нашли», – ответил бывшему «денежному другу» В. Кобеца начальник Никопольского отдела полиции Главного управления Национальной полиции в Днепропетровской области Василий ПИСКУНОВ (исх. №625 от 24.11.15).
Алёна ГАРАГУЦ, Петр ГРИЦАЮК,
Днепропетровская область
487804_164315700384102_395126397_n

четверг, 31 декабря 2015 г.

Депутат Киеврады Стрижов подставил ШЕРИФ под лишение лицензии (ВИДЕО)

В ночь с 18 на 19 декабря с.г. в Киеве украли киоск «Союзпечати». Стоял себе на Петровке, возле торгового центра «ГородОК». И вдруг кому-то понадобился. «Секьюрити ЮЭй» не заметил бы этого безобразия, если б одним из фигурантов действа не стало охранное предприятие.
07_3
Первым на событие отреагировал сайт Joinfo.ua. В новостной заметке о краже киоска на сайте фигурировал холдинг охранных предприятий «Шериф».
Дабы перепроверить информацию, «Секьюрити ЮЭй» попросил комментарий у самого «Шерифа». Не дождавшись весточки от охранного холдинга, журналисты-безопасники написали нехитрую новость с заголовком «ШЕРИФ засветился в ситуации с кражей киоска».
Как водится, информация пошла гулять Интернетом.
И тут началось.
Joinfo.ua внезапно снимает ранее опубликованную новость. В адрес «Секьюрити ЮЭй» и сайта «Наша версия» (который одним из первых перепечатал информацию) начинают поступать настоятельные просьбы о снятии материала.
Ot_Sheriffa_Fedorenku
Директор «Шерифа» Дмитрий Стрижов своему тезке и шеф-редактору «Нашей Версии» по фамилии Федоренко письменно пообещал, что тот, если не послушается, будет компенсировать охранной структуре убытки из-за этой публикации.
Sheriff_KDZ
Стрижов наверняка не знал, что съемочная группа «Нашей версии» имеет свойство оказываться в местах, где пахнет финансовыми махинациями и махровой коррупцией. Незадолго до получения «письма счастья» от «Шерифа» камера этого издания фиксировала, как группа обманутых инвесторов пыталась найти справедливость в отделе продаж застройщика ЖК«Кришталеві джерела». И, как вы думаете, кто охранял строительных воротил, которых вкладчики обвиняют в циничном обмане и злоупотреблении доверием? Да, пресловутый «Шериф». Охранники «Шерифа» свирепо разглядывали журналистов через прорези в балаклавах, в то время как некоторые из них пытались угадать, настоящий ли у них автомат Калашникова и будут ли они делать предупредительный выстрел вверх перед стрельбой на поражение.   
Нетрудно догадаться, что после таких совпадений и неуклюжих попыток запугать пишущую братию тема кражи киоска (как и самого «Шерифа») стала топовой во многих редакциях.
Сообща журналисты восстановили картину событий на Петровке.
Итак, киоск «Союзпечати» пропал в ночь с 18 на 19 декабря. Объект находился недалеко от центрального входа в ТЦ «ГородОК» и охранялся на пульте централизованного наблюдения НСБ «Бекфайр». При демонтаже киоска сигнал на пульт не поступил. По версии «Бекфайра», озвученной пострадавшими, имело место стороннее вмешательство в работу объектового охранного оборудования.
Киоск был найден полицией 19 декабря недалеко от места установки, в промзоне. Забавно, но когда найденный МАФ был погружен на платформу, сработала сигнализация, и на тревогу прибыла группа мобильного реагирования «Бекфайр», искавшая пропажу в другом районе.
 Поскольку все разрешительные документы у владельцев киоска были в порядке, было принято решение в ту же ночь отвезти объект на место. Когда платформа с киоском и технологический автотранспорт подъехали к ТЦ «ГородОК», оказалось, что пустующее место, закрепленное за «Союзпечатью», занято автомобилями «Шерифа». Только не подумайте, что кто-то пытался заблокировать работы по установке киоска. Ни в коем случае! Просто автомобили внезапно «сломались». А рядом с авто курили бойцы в балаклавах и кевларовых шлемах.
Нашлись люди, снявшие эту сцену на видео. На кадрах четко видно, что левую руку бойцов украшает шеврон компании «Шериф».
Как оказалось, «Шериф» по договору осуществляет охрану ТЦ «ГородОК». По озвученной версии шерифовских «полевых командиров», земля, которую занимает киоск «Союзпечати», принадлежит их клиенту. При этом никаких документов они не предоставили, видимо, надеясь на силовое решение вопроса.
Против толпы «йовбаков» из «Шерифа» выступили несколько сотрудников «Союзпечати» и НСБ «Бекфайр», а также горстка подоспевших предпринимателей-владельцев МАФов. Удивительно, но пострадавшей стороне после нескольких часов «дриблинга» удалось смелыми маневрами тяжелой техники установить киоск на место.
Неизвестно, чего больше испугались командиры «Шерифа» — кровопролития или ответственности. Или позиции патрульных полицейских, вставших на сторону законных владельцев киоска.
Что дальше?
Оболонское РУВД отказывается начинать уголовное производство по факту кражи киоска, а «Союзпечать» собирается через суд заставить полицию начать разыскивать злоумышленников. Заодно выяснить роль «Шерифа» в этой истории и, если подозрения будут подкреплены доказательствами, через МВД инициировать процедуру лишения фирмы охранной лицензии.
maxresdefault_
index_
Хотя и сейчас можно набросать версии происшедшего. Например, сотрудники «Шерифа» в чем-то провинились перед клиентом, и тот поставил г-ну Стрижову ультиматум: «Или договор на охрану разрывается, или ты помогаешь убрать киоск, стоящий возле главного входа в «ГородОК». А может, клиент просто озвучил Стрижову цену вопроса. И мог ли Дмитрий Стрижов, недавно ставший целым депутатом Киеврады, отказаться от решения столь «пустякового» вопроса, как снесение МАФа?!
Интересно, знают ли политические вожди Стрижова, чем в свободное от депутатства время занимается их кадр?
Но самое грустное в том, что проблема совсем не в Стрижове. Она глубже. Закавыка кроется в ответе на вопрос: почему государство и организованные участники рынка охраны позволяют полубандитским «шерифам» устанавливать свои порядки и «относительно законно» выступать на стороне проходимцев, мошенников и воров?
Только не говорите, что у нас страна проходимцев, мошенников и воров. Это – слишком легкий ответ.

Автор: Александр Красноперов

Керівник інформаційно-видавничої групи «Сек’юріті ЮЕй»
Головний редактор журналу «Security UA»
Почесний член Української асоціації парламентських журналістів

понедельник, 28 декабря 2015 г.

Нардеп Олександра Кужель та дехто з її колег можуть постати перед судом?


Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.
У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав. Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» (http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.
Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…
Шановний Дмитре! Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича. 11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В. Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою. Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам. 1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах». Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України. 2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України». Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат. Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим. Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією. 3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова». В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України. 4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України». Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита. 5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету». Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів. 6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди». Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей. Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини. Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер. Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності. Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності. У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду. Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В. Пропоную Вам в досудовому порядку: — визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною; — спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти. В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації. Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій. Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.
Особливості національної толерантності Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту. Досліджуючи більш ретельно усе, що пов’язано з метушнею навколо Торгово-промислової палати України, ми вирішили поділитися і власними думками з цього приводу. Причому зробимо це в ракурсі наявності чи абсолютної відсутності толерантності з боку вітчизняних парламентаріїв. Напевне, не зайвим буде кому нагадати, а кому й повідомити як новину в якості політологічного лікнепу, що таке, власне, толерантність? Отже, толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних. Якщо взяти розуміння цього поняття на побутовому рівні, то у пересічного громадянина України зі словами «терпимість» і «толерантність» стійко асоціюється заклик підстаркуватого кота Леопольда до розбишак-мишей, що обсіли та скубуть його з усіх боків — «Ребята, давайте жить дружно!». Але що ми маємо в сучасних реаліях? На тлі безперервних політичних баталій у вищих ешелонах влади, що досить часто переходять у фазу вуличної бійки і завдяки телебаченню транслюються на всю країну, будь-яке щире посилання на толерантність у політиці тлумачиться як прояв відвертої слабості або ж тактична хитрість. Треба визнати, що таке розуміння толерантності, як, власне, і поширена практика нетерпимості на усіх рівнях теперішнього буття, не є випадковим явищем. Як слушно відзначав свого часу професор-філософ з Харкова Олександр Тягло, основи політикуму сучасної України заклав той прошарок громадян, який зростав ще за умов офіційно санкціонованої КПРС войовничості до всього «іншого». Тому практично уся наша політична еліта всмоктала войовничість з молоком тієї чи іншої Alma Mater — через курси діалектичного та історичного матеріалізму, наукового атеїзму і ще більш наукового комунізму, не кажучи вже про історію КПРС. Насправді ця жахлива «історія» створювала лже-героїчні міфи про жорстоку боротьбу з численними «ворогами» ззовні й усередині країни — з різноманітними «лівими» і «правими» ухилами від «лінії партії», з недорізаними буржуями, з попами-мракобісами, з шкідниками-спеціалістами, з несвідомим середняком, з українським буржуазним націоналізмом, з лікарями-отруювачами, з брехунами-дисидентами, з генетикою, кібернетикою і соціологією, з Вавіловим і Сахаровим, Ахматовою і Стусом, Чорноволом і Солженіциним… Як нам вже добре відомо, що ця боротьба призвела до багатомільйонних людських жертв, до загрозливого збіднення духовного і державотворчого потенціалу нації, до втрати випробуваних віками традицій людської моралі. Войовничість набула нового підґрунтя у період «початкового накопичення капіталу», коли недовіра і нетерпиме ставлення до ближнього перетворились в передумову не тільки збагачення, але й просто виживання. Кримінальна субкультура з її нормами «не вір, не бійся, не проси» та «стріляй перший, потім розберемося» виявилась досить ефективним «ідеологічним дороговказом» у перерозподілі власності і влади. Представники криміналітету дістали політичні мандати й управлінські посади різного рівня. Як наслідок — значне поширення тіньової економіки і корупції, замовлені убивства політичних опонентів та бізнесменів-конкурентів, маніпулювання натовпом голодних і обдурених людей, цькування правоохоронців на своїх опонентів. Все це аж ніяк не можна вважати за прояви прихильності до ідеї терпимості. Паралельно агресивна лже-героїка «злодіїв у законі» і «нових руських/українців», шахраїв з респектабельних «довірчих товариств» і вуличних «лохотронів» швидко відвоювала собі чільне «місце під сонцем», заполонивши арт-майданчики, програми мас-медіа, популярні видання. У такий спосіб була вкрай здеформована свідомість значної частини населення, особливо молоді. На жаль, не обминула ця пошесть і нинішнє покоління так званої «політичної еліти» в Україні. Хоча, власне, у нас це словосполучення можна вживати з великою натяжкою. Бо язик не повертається називати елітою завсідників уже протягом більше як двох десятиліть на вулицях Грушевського і Банковій. А щодо іншого слова у цьому сполученні, то політика тут виступає в якості об’єкту устремлінь ділків, які прийшли в парламент, в Кабмін чи в АП, щоб втілювати бізнес-проекти на політичній ниві. Черговою ілюстрацією неблаговидних діянь вітчизняної «політеліти» в повній мірі може слугувати багатомісячна епопея приборкання персоналу Торгово-промислової палати України і намагання зміни її керівництво. Що найприкріше, що самі законодавці є порушниками ними ж виданих законів. Адже відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України — недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. Головне завдання Палати — створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зав’язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. До речі, нині членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності. Впродовж 2014-2015 р. представники держаної влади, зокрема, народні депутати України, а з їхньої подачі і працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України незаконно, безпідставно і навмисно втручаються у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено Законом, з метою примусити керівництво ТПП добровільно залишити займані посади. Зокрема, народні депутати України Ірина Суслова та Ігорь Луценко на початку 2015 року провели брифінг під гаслом «Хто і чому покриває діючі схеми Януковича у ТПП України», на якому бездоказово заявляли, що президент ТПП України Геннадій Чижиков є фактичним ставлеником екс-генпрокурора Віктора Пшонки, що ТПП України відмиває кошти Віктора Януковича та є осередком корупційних організацій, а також, що проти керівництва ТПП України відкрито безліч кримінальних проваджень. При цьому вони відкрито підбурювали суспільство та закликали самовільно здійснити люстрацію керівництва ТПП України. А ряд інших нардепів (до речі, з різних фракцій і груп ВР України 8 скликання) хочуть призначати для ТПП керівників на свій розсуд. Наприклад, народні депутати України Олександр Сочка, Руслан Лук’янчук, Валерій Бабенко, Олександр Кодола – усі з фракції «Народный фронт» і Олег Осуховський зі «Свободи» 6 лютого 2015 року підписали «Клопотання» на ім’я президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, в якому пропонують призначити на посаду першого віце-президента ТПП України Сергія Локарєва. Здавалося б, нічого протизаконного в цьому немає. Але вже через кілька днів, 17.02.2015 р., невідомі особи в «балаклавах» увірвалися до приміщення ТПП України під гаслом «Смітникова люстрація» і хотіли насильно кинути президента ТПП України до смітникового баку та змусити написати заяву про звільнення із займаної посади. На щастя керівник для перебував у відрядженні. Та вже наступного місяця, 17 березня нинішнього року, нова група депутатів – Георгій Логвинський з «Народного фронту», Ірина Суслова з Об’єднання «Самопоміч», Олексій Ленський з Радикальної партії та Олександра Кужель з ВО «Батьківщина» – настрочила на ім’я очільника МВС України Арсена Авакова прохання відкрити кримінальне провадження проти керівництва ТПП України. Особливо розчулює перший пункт заключної частини звернення до Авакова: «В разі виявлення приведених фактів просимо відкрити кримінальне провадження за фактами привласнення державних коштів шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Торгово-промислової палати України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України». Повна беліберда! В цій фразі нардепи нічтоже сумняшеся виступили і в якості слідчих, і прокурорських, і оголосили вердикт – отак! Отут хочеться запитати: пані та панове народні депутати, а невже головні злочинці бандитської команди Януковича, багато з яких сидить поруч з вами в сесійній залі ВР, уже понесли покарання за розкрадання численних мільярдів? А чи вже покарані ті, хто своїми злочинними діями в стінах парламенту спричинив нинішню смертельну небезпеку для України та її народу?
А щодо особи Г. Чижикова, то ось, що пише один з відомих журналістів, який не перший рік знає його: «Геннадія Чижикова на пост очільника Торгово-промислової палати України обрали в 2013 році, ще до Майдану, у часи загального пришестя «донецьких» у владу. До Києва він переїхав після керівництва найбільшої в Україні Донецької торгової палати. Він пропрацював в донецькій палаті майже 20 років і пишається її результатами. Є й «темні плями» в його біографії. З висоти сьогоднішнього дня очевидно, що в біографії Чижикова є серйозний «гріх» — йому не пощастило, він працював разом з дружиною прокурора Пшонки. Давно. Але факт такий є і на ньому зараз будують стратегію боротьби з Чижиковим ті, хто хоче захопити ТПП. Про це, а також про його «донецькому походження» зараз можна прочитати на різних зливних бачках в Інтернеті. Проти Чижикова почалася справжнісінька війна — із залученням людей з СБУ, які натякають йому на відкриття справ, з погрозами покликати Правий сектор, із запитами від депутатів, листами до прокуратури, і замовними статтями на брудних сайтах. Дійшло до смішного — у четвер один з авторів намагався під шумок опублікувати свою заказушну статтю про ТППУ на «Українській правді». Коли його викрили в заказусі, він прикрився сім’єю з Дебальцевого, яку нічим годувати. Редактор сайту, на якому були опубліковані підписані автором-одноденкою статті про ТППУ, зізнався, що його мета — «зробити все, щоб жоден донецький не займав більше тепле місце в Києві». Красиве популістське формулювання, що прикриває напівкримінальний наїзд. А коли в офіс ТППУ увірвалися молодчики в балаклавах з вимогою провести «люстрацію» Чижикова, то «рядженими» керував такий собі Всеволод Філімоненко. Цього типа, як повідомяли активісти ЧЕСНО, ще в 2012 році вигнали з цієї організації за те, що він торгував місцями в рейтингу. Ось так — на брехні, погрозах та помсті — хтось намагається зайняти місце глави ТППУ. Цей хтось прикривається новою владою, новими порядками, ненавистю до «донецьких» і зрощує продажних журналістів». На мою думку, вже давно треба звести якісь паркан навколо Верховної ради і не випускати звідти продажних депутатів та їх пасіпак, щоб не чипали тих хто справді на своєму місці і працює. А потім паркан, що захищає депутатів від пересічних громадян, які у відчаї від діяльності обранців, хочуть їх хоч за горло потримати. Накрити все це саркофагом і побудувати нове справедливе суспільство. А якщо серйозно, отакі особливості нашої української толерантності! І дуже прикро, що завдяки тим депутатам, які прийшли до парламенту на хвилі Революції Гідності. Тому хочеться запитати у них: як же ви – коаліціянти – збираєтесь втілювати лозунг «Україна – єдина держава»? Влад Григорів
Джерело: Наша версия http://n-v.com.ua/nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dexto-z-%D1%97%D1%97-koleg-mozhut-postati-pered-sudom/

среда, 23 декабря 2015 г.

Обережно, нова афера від забудовника, або як ЖК “Кришталеві джерела” зробив своїх інвесторів рабами!

DSCN0510

До журналістів ЦКП Інформ звернулися інвестори, які вклали гроші у будівництво квартир у новобудові по вул. Метрологічній у Києві. Люди запевняють, що вони стали жертвами махінацій, тиску та відвертої брехні з боку забудовника ЖК Кришталеві джерела ТОВГІДРОІНЖ-БУД та організації, яка керує фондом фінансування будівництва цього об’єкту – ТОВ ФК Прайм. Після того, як інвестори сплатили повну вартість об’єктів нерухомості у будинку та справа дійшла до передачі квартир у їх власність, забудовник та співробітники ТОВ ФК Прайм почали зухвало порушувати умови договору  та чинити справжнє свавілля.
По-перше, забудовник та управитель ФФБ категорично відмовляються підписувати акти прийому-передачі нерухомості. Більше того, акти на квартири у будинках, які вже більше ніж півроку здані в експлуатацію, підписані з боку інвесторів, досі знаходяться у забудовника і на руки людям їх не повертають.
Інвестори також розповідають, що згідно правил ФФБ, у них є зобов’язання підписати договір з експлуатуючою компанією за 10 днів до отримання прав власності на нерухомість. Але проблема у тому, що на сьогоднішній день невідомо, коли інвестори отримають на руки усі необхідні документи, оскільки перша черга мешканців цього будівництва чекає їх вже півтора роки з дня отримання квартир. Крім цього, забудовник відкрито нав’язує інвесторам підписати договір про надання житлово-комунальних послуг з його власною організацією ТОВ Холд Груп. Найабсурдніше, що у договорі з цим ЖЕКом є пункт, який зобов’язує інвестора сплачувати за всі послуги, починаючи з 90-го дня після здачі будинку в експлуатацію (тобто з 27 серпня), незважаючи на те, що більшість жителів цього будинку навіть актів не мали змоги підписати. Тобто людям доведеться платити за 3-4 місяці послуг, які вони не отримували. До того ж, в якості договору з ЖЕКом використовується не типовий договір, затверджений Кабінетом Міністрів, а договір складений юристами забудовника. По-перше, цей договір є безстроковим, працівники ЖЕКу прямо говорять про те, що розірвати договір можна тільки через суд. По-друге, договір носить кабальний характер та має ряд суттєвих порушень чинного законодавства. Для прикладу, за умовами договору забудовник робить платним в’їзд на територію комплексу. За цю послугу мешканцям будинку доведеться щомісяця викладати з кишень по 300 грн. Передбачається також становлення плати за доступ до лічильника та поверхових щитових. Для того, щоб ввімкнути або вимкнути лічильник, доведеться визвати їхнього електрика та заплатити мінімум 200 грн. Платити доведеться і за вивіз будівельного сміття. Місця загального користування – міжповерхові площадки, які за законом є спільною власністю власників квартир, здаються ЖЕКом цим же мешканцям за плату. Як бачимо, цей договір зобов’язує тільки мешканців, і у той же час не регламентує жодних зобов’язань з боку ЖЕКу. Але без підписання цього договору з ЖЕКом забудовник відмовляється віддавати людям документи на право власності.
Крім цього, ЖЕК навіть не узгодив тарифи на комунальні послуги з Київською міською адміністрацією. Коли інвестори попросили працівників ЖЕКу надати їм відповідні документи, останні категорично відмовились це зробити. Воно й не дивно, бо коли люди звернулись до міської адміністрації з запитом про наявність такого погодження, остання відповіла, що жодних погоджень про тарифи на комунальні послуги з цим ЖЕКом не було.
Окремо слід сказати і про процедуру підписання договору с ЖЕКом та акту прийому-передачі. Сама процедура підписання актів проходить з численними порушеннями, оскільки замість уповноважених осіб від забудовника, передавати квартири мешканцям приходять робітники ЖЕКу, які не мають на це жодних повноважень. Як ми розповідали на початку, підписання цих документів здійснюється тільки самими мешканцями, а ЖЕК і забудовник зі свого боку підписувати документи відмовляються. Людей просто годують обіцянками, що невдовзі вони отримають документи про право власності і нібито тоді забудовник та ЖЕК підпишуть усі документи. Договір с ЖЕКом інвестори підписують у 2-х екземплярах, а акт прийому передачі у 3-х. Але усі варіанти договору та актів залишаються у працівників ЖЕКу, інвестори свої примірники не отримують.
Тим активістам, які відверто заявляють про свою незгоду підписувати договір з ЖЕКом, повідомлення для приїзду і підписання актів приходять у вигляді конвертів з двома чистими аркушами. Скоріше за все, забудовник таким чином вирішив залякати тих, хто чинить опір його свавіллю.
Ми поспілкувалися з мешканцями першої черги будівництва, які вже отримали документи на право власності від цього забудовника. Люди повідомили, що 14 листопада цього року мешканців будинку зібрали для оформлення права власності. На зустріч прийшов нотаріус забудовника, який почав оформлювати довіреності від мешканців будинку на уповноважену особу від забудовника. У цій довіреності говорилось про створення забудовником ОСББ від імені цієї довіреної особи і про передачу права голосу і прийняття рішення у питаннях роботи та встановлення тарифів цього ОСББ від мешканців на користь цієї особи. Виходить, що забудовник сам буде вирішувати, яким чином використовувати прибудинкову територію, встановлювати та змінювати оплату за свої послуги та нав’язувати ці послуги. По факту це ОСББ є нелегальним, оскільки по закону ОСББ вважається легальним лише у тому випадку, коли не менше 50% мешканців цього будинку вже отримали на руки всі необхідні документи, а будинок повністю введений в експлуатацію. На сьогоднішній день інвестори не можуть отримати підписані забудовником акти, а про заселення ще навіть немає мови. Тому на яких засадах створювалось це ОСББ – залишається таємницею. Коли інвестори почали вимагати показати їм статут ОСББ для ознайомлення, то отримали категоричну відмову. Тим, хто відмовився підписувати згоду на створення об’єднання співмешканців, документи на право власності не віддали. Цікаво, що головою трьох з шести створених таким чином ОСББ є співзасновниця генерального підрядника ТОВ КСМ-ГРУП Возна Наталія Миколаївна. Тому немає жодних сумнівів, що забудовник вирішив встановити цілковитий контроль над мешканцями будинку та зробити їх повністю залежними від себе.
Численні порушення законодавства з боку забудовника обурили інвесторів, тому вони створили ініціативну групу та написали колективну заяву до забудовника, управителя ФФБ та ЖЕКу, в якій зазначили про свою категоричну відмову підписувати наданий ТОВ Холд Груп договір, натомість вимагаючи підписати типовий договір, затверджений Кабміном. Але відповідей на свої листи інвестори так і не отримали. З’ясувати щось безпосередньо звернувшись до офісу забудовника неможливо, оскільки виявилось, що вказана ним юридична адреса не відповідає дійсності. Усі листи, які інвестори відсилають на адресу забудовника повертаються їм назад з відміткою, що такої організації за даною адресою не існує. Намагання додзвонитись за вказаними телефонними номерами також були марними. У зв’язку з цим, доведені до відчаю інвестори вирішили звернутися до громадськості та журналістів, щоб спільними зусиллями домогтися справедливості, зупинити самоуправство забудовника та привернути увагу правоохоронних органів до його діяльності.
15 грудня цього року ініціативна група від імені інвесторів разом з журналістами приїхали до будівлі, де знаходиться відділ продажу забудовника ЖК Кришталеві джерела. Інвестори та громадськість хотіли отримати відповіді на усі питання: чому забудовник відмовляється віддавати мешканцям на руки їхні документи та не підписує договори та акти прийому-передачі? На яких підставах без відома та згоди мешканців забудовник та ЖЕК встановлюють додаткові платні послуги для інвесторів? Чому забудовник уникає конструктивного діалогу з людьми та порушує умови договору? Але, як виявилося, не те що поговорити з представниками забудовника, а навіть елементарно потрапити на територію комплексу практично неможливо. На вході інвесторів та журналістів відразу зустріли чоловіки міцної статури та сумнівної зовнішності, які категорично відмовились пускати людей на територію. Ці особи представились охороною даного об’єкту та поводились дуже зухвало. Вони грубили ошуканим інвесторам, перешкоджали роботі журналістів та навіть відмовлялись їх слухати. Зрозумівши, що діла не буде, журналісти змушені були викликати поліцію. Лише після приїзду поліції та слідчої групи до інвесторів та представників громадськості підійшов начальник охорони і дозволив тільки декільком людям зайти всередину.
DSCN0564
Як і очікувалось, нікого з представників забудовника на місці не виявилось. Тож слова інвесторів про те, що вийти на будь-який контакт з забудовником просто неможливо лише підтвердились. На місці був лише начальник юридичного відділу генерального підрядника ТОВ КСМ-ГРУП  Юрій Партика. Він сказав, що представників забудовника в офісі немає, тому саме він буде спілкуватися з людьми. Журналісти та ініціативна група інвесторів сподівалися, що Юрій нарешті дасть відповіді на усі їхні питання та багато що пояснить, але ця розмова ще більше заплутала, збентежила та водночас обурила людей, оскільки щось по суті Юрій сказати так і не зміг. Він посміхався, коли розглядав конверти з пустими аркушами, що інвесторам відправляв ТОВ ФК Прайм, ніяким чином не пояснивши, що це означає. Коли його попросили прокоментувати ситуацію щодо незаконного створення ОСББ, Юрій відповів, що цим питанням зараз займається прокуратура. Але на питання, чи відкрите прокуратурою з приводу цього кримінальне провадження він відповісти не зміг, хоча сам сказав, що заява до прокуратури була написана ще два тижні тому. Журналісти також поцікавились, чи можуть люди, у яких на руках є документи та чиї будинки вже здані в експлуатацію, зараз підписати акти прийому-передачі. Відповідь Юрія була однозначною – ні. А потім він спокійно додав: ви можете підписати їх зі своєї сторони та залишити нам, а далі ми їх передамо на підписання. Отже, знову виходить замкнене коло.

Зрозумівши, що нормально поговорити ні з забудовником, ні з його представниками не вдасться, всі присутні інвестори написали колективне звернення про порушення їхніх прав та шахрайство з боку ТОВ ГІДРОІНЖ-БУД. Це звернення підписало близько 25-ти осіб, після чого лист було передано представникам правоохоронних органів, які приїхали на виклик журналістів. Правоохоронці пообіцяли, що найближчим часом вони повідомлять, який слідчий буде займатись цією справою.
Вже у процесі написання цього матеріалу нам стало відомо, що через два дні після приїзду невдоволених інвесторів до ЖК Кришталеві джерела та подання колективного звернення до поліції, одному з активістів, Ярославу Осадчому, прийшло два листи від забудовника. У цих листах забудовник без жодних об’єктивних аргументів повідомив, що Ярослава Осадчого позбавлено нерухомості, яку він придбав у ТОВ “ГІДРОІНЖ-БУД”. Таким чином, лише за свою активну громадську позицію та небажання виконувати протизаконні вимоги забудовника, Ярослав Осадчий став безхатченком.

На жаль, ситуації, коли через афери забудовників люди залишаються без грошей та майна сьогодні стали катастрофічно поширеними. І у більшій мірі, масштаби шахрайства на ринку нерухомості спровоковані своєю безкарністю, тому що дуже рідко вдається домогтися справедливості та покарати винних. Без сумніву, забудовник ЖК “Кришталеві джерела”, а саме ТОВ “ГІДРОІНЖ-БУД”, нехтує законами та грубо порушує права інвесторів, тому реакція поліції на такі протиправні дії повинна бути негайною. Більше того, ця справа повинна стати показовою для тих, хто цинічно наживається на людях, позбавляє їх житла та чинить свавілля. Оскільки, поки правоохоронні органи не почнуть швидко реагувати та об’єктивно розслідувати злочини такого масштабу, про довіру вітчизняних, і тим більше іноземних інвесторів до українського ринку нерухомості говорити марно.
У будь-якому випадку, ми будемо слідкувати за розвитком подій та проводити власне розслідування.

воскресенье, 20 декабря 2015 г.

Сейчас в Мариуполе на месте снесенного ленина открывается памятник Князю Святославу

Сейчас в Мариуполе на месте снесенного ленина открывается памятник Князю Святославу, заложившему фундамент объединения украинской нации и расширившему территории Киевской Руси.
Одним из инициаторов установления памятника стал полк "Азов", который освобождал город от российских террористов.
https://www.facebook.com/mariya.frey/videos/10153873493918982/https://static.xx.fbcdn.net/rsrc.php/v2/y4/r/-PAXP-deijE.gif