Александра Кужель создает «пенсионный фондик»

Первый вице-президент Торгово-промышленной палаты Украины Михаил Непран обвинил народного депутата от БЮТ Александру Кужель  в лоббировании незаконных финансовых интересов сына одного из основателей Партии регионов.

Обвинение прозвучало 11.02.2016 г. во время пресс-конференции  «10 миллионов прокурора А. В. Вильчинского. Захват Торгово-промышленной палаты Украины набирает обороты», которая состоялась в ИА «Українські Новини».

Напомним, что ранее г-жа Кужель обвиняла ТПП Украины в коррупции, якобы, связанной с выдачей справок о наступлении форс-мажорных обстоятельств. Чиновник ТПП связал выступления депутата с просьбами неких «ходоков» выдать сертификат Палаты донецкой компании «Дирекция административных зданий».

 Аргументируя свою позицию, Михаил Непран сослался на Решение Хозяйственного суда г. Киева по делу №910/9117/15, согласно которому Фемида отказалась отменить обязательства ООО «Дирекция административных зданий» по кредитному договору с ОАО «Государственный ощадный банк Украины» на сумму 31,82 млн. грн.

Принципиальную позицию ТПП в деле о возврате кредита донецкой строительной компанией, которая обусловила новые судебные разбирательства, г-н Непран назвал одной из причин, по которой на Торгово-промышленную палату «ополчились» заместитель главы Администрации Президента, депутаты и правоохранительные органы Украины.

«Товарищи милиционеры, прокуроры и народные депутаты! Вы не только в теме,  но и в доле!» — эмоционально заявил первый вице-президент ТПП. – «В БЮТ уже подросла молодая смена, и ситуация выглядит так, будто Александра Владимировна (Кужель. – прим. Ред.)  клепает себе пенсионный фондик».

Справка: по информации сайта «Киевласть», за компанией «Дирекция административных зданий» стоит бизнесмен Александр Борисович Адамов, отец которого пришел в Донецкую ОГА в период становления донецкого клана. Стройки, которые вела компания, курировал лично Александр Янукович.

В марте 2015 года, по сообщению ряда СМИ, Александр Адамов  попытался «сесть» на финансовые потоки в Киеве, заняв место руководителя КП «Институт социально-экономического развития Киевской области».

Источник: http://n-v.com.ua/aleksandra-kuzhel-sozdaet-pensionnyj-fondik/

Прокурорский террор против Торгово-промышленной палаты Украины.

02.02.2016 г. прокуратура Киева в качестве свидетелей вызвала на допрос должностных лиц Торгово-промышленной палаты Украины. Синхронно с прокурорами «отработали» следователи киевского главка Государственной фискальной службы и Шевченковского управления полиции. Они вызвали одних и тех же лиц, и сделали это аккуратно – так, чтобы у сотрудников ТПП не возникло накладок по времени.

Бизнесмены заподозрили, что действия правоохранителей координируются из единого штаба. Результатом стала акция протеста членов ТПП под стенами столичной прокуратуры. И прокуроры, и активисты на камеры обвиняли друг друга в давлении: первые – на следствие, вторые – на общественный институт, защищающий интересы предпринимателей.

Автор попытался разобраться, что стоит за этими обвинениями.

         

Повестки подписали: от прокуратуры г. Киева – прокурор Вильчинский, от СУ ФР ГУ ГНИ в Шевченковском районе ГУ ДФС в г. Киеве — ст. следователь Сак, от Шевченковского УП ГУ НП в г. Киеве – следователь Загладько

Торгово-промышленную палату многие ошибочно принимают за государственную структуру. Даже уважаемый канал «1+1», освещая февральскую акцию протеста, назвал ТПП «ведомством». На самом деле, Палата – это негосударственная неприбыльная самоуправляемая организация, помогающая бизнесу на внутреннем и внешнем рынках. И это не украинское ноу-хау. Система торгово-промышленных палат имеет развитую мировую сеть с многовековой историей.

Фабула уголовного производства, из-за которого возник сыр-бор, «тянет» на десять миллионов гривен. Речь идет об активах, принадлежащих Крымской палате до аннексии полуострова. Члены этой Региональной палаты в 2014 году быстренько поклонились российскому триколору. И помахали ручкой Киеву, взяв управление активами на себя. 

Прокуроры, с которыми автору удалось пообщаться, не смогли предложить алгоритм действий общественной организации по спасению своего имущества в Крыму в период «русской весны». Увы, после «референдума» к россиянам уходили не только общественные, но и государственные активы. Редкому бизнесу удавалось спасти свои деньги. Тогда в чем же провинилось руководство ТПП Украины? Какие «действенные меры» должны были предпринять, но не предприняли должностные лица Палаты по возвращению ценностей на территорию Украины? 

Цинизм ситуации в том, что это государство отдало Крым России. И теперь это же государство ищет виновных в утрате материальных активов среди своих граждан.

Хотя, очень похоже, что дело совсем не в полуострове и его бедах. А ситуацией вокруг ТПП управляет некто, кому легко удается переступать через юридические и моральные барьеры. Тот, кто может спустить правоохранительных псов на любое неугодное существо, и у кого есть личный интерес.

Google «думает», что за атаками на организацию стоит бютовец Александр Дубовой. Такое предположение еще осенью прошлого года на «Украинской правде» сделал журналист Павел Шеремет. Первый вице-президент ТПП Михаил Непран шутит, что желающих стать его шефом уже «вагон и маленькая тележка». Дескать, кресло главы Палаты — это лучшее, о чем может мечтать бывший рейдер или обанкротившийся политик. Возможно, г-н Непран имел в виду Александру Кужель, которая больше года метает молнии в президента ТПП Геннадия Чижикова.

Но это и не важно. Важно то, что прокуратура, полиция и фискалы очередной раз выступили исполнителем политического заказа. Реформы — реформами, а на практике со времен Януковича мало что изменилось. Прокуратура продолжает терроризировать людей и бизнес.

По словам адвоката Дениса Цыпина, играющего на стороне ТПП, уголовные производства против должностных лиц Палаты были открыты формально. Адвокат уверен, что правоохранителям просто нужен был доступ к документам неправительственной организации, чтобы попытаться отыскать какие-нибудь зацепки.

Выйдя от прокуроров, Денис Леонидович предположил, что следователи прекрасно осознают, что имеют дело с политической «заказухой». По его мнению, рядовые правоохранители имитируют деятельность и затягивают проведение расследования в надежде, что конъюнктура в стране может измениться. А пока адвокат прогнозирует открытие новых уголовных производств против ТПП и сожалеет, что не сможет защищать права своего клиента с использованием правовых и процессуальных механизмов.

В ущерб Украине.

Вот такая правда.

Видео акции 

P.S. 03.02.2016 на своей странице в Фейсбуке адвокат Цыпин сообщил, что правоохранители принесли в ТПП еще 16 повесток. «Я думаю, что это коллапс прокурорско-полицейской системы» — отметил адвокат. – «Теперь полисменам не дают заданий «сажать» или искать, их заставляют тролить оппонентов! И полисмены готовы быть тролями… Затравленные, люстрированные, деморализованные, они хотят служить… ВСЕМ, кто может их содержать!»

Алексей Попов

Источник: http://n-v.com.ua/10280/

Депутати Суслова та Дейдей побачили покидьків в інших

В ІБ «Сек’юріті ЮЕй» потрапив експрес-аналіз виступу молодих депутатів на брифінгу в Верховній Раді відносно Торгово-промислової палати України. Аналіз здійснений медіа-детективами Всеукраїнської детективної мережі. Можливо, інформаційне бюро не стало б його викладати, якби один з депутатів – Євген Дейдей - не був членом Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Адже почитавши аналіз, частково стає зрозумілім, чому в країні так повільно розвивається недержавна система безпеки людини і підприємництва.

Інформація, якою оперували приватні детективі, отримана з відкритих джерел і від осіб, що знаходились в стану публічності.

Отже, читаємо і дивуємось.

Брифінг народних депутатів, Верховна Рада, 10.12.2015 р.

Відео з брифінгу – ТУТ.

Увага! Фрагменти виступів депутатів не редагувалися.

Ірина Суслова, позафракційна (обрана через об'єднання «Самопоміч»), голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин:

«…Керівник торгово-промислової палати пан Чижиков, який є ставлеником фактично Пшонки…»

Медіа-детективи: Пан Чижиков працює в системі ТПП понад 20 років. ТПП за статусом – це неурядова неприбуткова самоврядна організація, яка діє згідно свого статуту. Пана Чижикова обрали президентом ТПП відповідно до діючої процедури. Прізвище Чижикова, вірогідно, згадується разом с прізвищем «Пшонка», оскільки дружина екс-прокурора працювала в системі ТПП.

Ірина Суслова: «…Мають місце безпідставні відмови у засвідчені фарс-мажорних обставин підприємствам, які, незважаючи на територіальну приналежність до тимчасових окупованих територій, залишились українськими та сплачують податки до державного бюджету...»

Медіа-детективи: За півтора року підрозділами ТПП було видано близько 6,5 тисяч довідок про форс-мажорні обставини. Із них відмови недобросовісним складали 3-5 відсотків. Відповідно до Закону України № 1669 підприємства малого та середнього бізнесу довідки отримували безкоштовно, що становить близько 70 % усіх форс-мажорів. Не було випадків, коли дії підрозділів ТПП щодо незаконної відмови у видачі довідок були доведені у судовому порядку.

Ірина Суслова: «… На території Криму діє Торгово-промислова палата України і її структурний підрозділ автономної республіки Крим…»

Медіа-детективи: Фактів з боку ТПП України, що порушують вимоги Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», медіа-детективи не виявили. Торгово-промислова палата АРК після анексії і проведення референдуму увійшла до структури ТПП РФ.

Ірина Суслова: «… було встановлено про факт заподіяння шкоди державному бюджету України зі сторони Торгово-промислової палати у сумі понад 32 млн. гривень. Я хочу зазначити, що ці 32 млн. гривень підкріплюються відповідними кримінальними провадженнями, які є в розслідуваннях правоохоронних органів…»

Медіа-детективи: Відносно ТПП та її посадових осіб в теперішній час відкрито 3 кримінальні провадження. Сума, яка в них фігурує, становить 10 млн. грн. і стосується активів, які перейшли під юрисдикцію РФ після анексії Криму .

Євген Дейдей, член депутатськой фракції партії «Народний фронт»: «… И я вам скажу так, что если компетентные органы и впредь планируют игнорировать все наши обращения, все наши просьбы, в конце концов, просто обычные человеческие просьбы разобраться и обратить внимание на тех людей, которые до сих пор еще зарабатывают деньги для той власти, для того что бы финансировать сепаратистов в АТО, те которые стреляют в наших бойцов, мы будем это дело брать в свои руки. Мы - те люди, которые сейчас там, - знаем, знают, за что они воюют и за что они отвечают в этой стране. Мы просто-напросто начнем действовать и перестанем говорить. Когда мы начнем действовать, я думаю, что многие не совсем, как бы так, будут одобрять наши методы борьбы с подобными подонками». 
Медіа-детективи: Слова, що сказані народним депутатом, не підлягають аналізу, оскільки містять загальні фрази та конкретно нікому не адресовані.

---

Даний експрес-аналіз виступів молодих депутатів змушує журналістів ІБ «Сек’юріті ЮЕй» зробити наступні припущення:

1. Пані Суслова свідомо, під чиюсь диктовку, вводить в оману громадян країни, бо жоден (!) з фактів, які вона навела під час брифінгу, не підтверджується.

2. Пан Дейдей не розуміє, що «обычные человеческие просьбы разобраться» до правоохоронців, які виходять від народного депутата, у правовий державі неможливі.

Напевно, хтось вже сказав пану Дейдею, що називати інших людей «подонками» не зовсім красиво, бо це полюбляє інший відомий політичний персонаж в інший державі, з якою ніби воює молодий депутат.

До речі, Генпрокуратурі має бути цікаво, які саме «наши методы борьбы с … подонками» готується застосувати пан Дейдей.

В цілому сумно, що після Майдану депутати думають не про те, як з допомогою підприємців забезпечити країні економічне зростання, а про щось інше. І точно не про безпеку бізнесу.

Джерело: http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5091

Члени Торгово-промислової палати України шукають захист від «державного рейдерства»

Члени Торгово-промислової палати України, звернулися до представників державної влади, суспільства і бізнесу, з метою донести свою спільну позицію щодо інформаційного і адміністративного тиску за боку окремих державних службовців, народних депутатів та представників правоохоронних органів на систему торгово-промислових плат в Україні.

                                                                       ЗВЕРНЕННЯ

З сумом повідомляємо, що за останні півтора роки правоохоронні органи в Україні не стали краще, а навіть гірше у порівнянні з минулими періодами. «Елітні» слідчі центральних апаратів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, прокурори Генеральної прокуратури України і їх підлеглі з прокуратури міста Києва, слідчі управління фінансових розслідувань, разом і кожен окремо, цинічно використовували надані ним законом повноваження для тиску на керівників ТПП. Замовний характер порушених ними кримінальних проваджень не викликає сумніву, оскільки правоохоронці замість розслідування зазначених заявником-наклепником фактів, намагалися провести фінансовий і адміністративний «аудит» роботи кожного керівника і працівника ТПП, вивчити правомірність кожного виданого ТПП документа. До честі працівників палати, їх робота виявилася бездоганною, бо жодному з них не пред’явлені підозри чи обвинувачення.

У січні цього року до керівників ТПП України стали надходити анонімні погрози, суть яких зводилася до вимог залишити займані посади під загрозою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності. Шантажистами називалася кінцева дата «самостійного, мирного» усунення керівників ТПП України – 28 січня цього року. І вже 29.01.2016 року погроза була реалізована: майже одночасно до Торгово-промислової палати України (м. Київ, В. Житомирська, 33) прибули слідчі прокуратури м. Києва, слідчі Шевченківського управління поліції і слідчі служби фінансових розслідувань, щоб викликати на допит всіх керівників. Складається враження, що саме прокуратура міста Києва очолює цю атаку за участю відомих рейдерів на замовлення певних політичних сил.

Достеменно невідомо, хто насправді намагається захопити ТПП України і хто, відповідно, є замовником цькування її керівників. Але зрозуміло, що ці особи здатні наказати Генеральній прокуратурі, СБУ, МВС І ДФС кинути всі свої особливо важливі справи і шукати компромат на працівників ТПП України. Наразі складається враження, що правоохоронні органі України стали найманцями, які виконують брудну роботу для осіб, що увірвалися на політичний олімп або просто мають потрібні суми грошей. Для окремих правоохоронців закон, честь, порядність, служіння народу України є лише ширмою задля отримання контролю над державними, громадськими та бізнес-ресурсами України.

Викликає подив і обурення діяльність окремих депутатів Верховної Ради України, які не соромлячись використовують свій статус і можливості задля дискредитації ТПП України. Саме ці брудні, наклепницькі і брехливі заяви народних обранців супроводжують ганебні дії правоохоронців, надають їм ореолу борців із «злочинним режимом», народних героїв. Депутати у бажанні скомпрометувати ТПП України ладні спричинити непоправну шкоду міжнародному іміджу, інвестиційному та бізнес-клімату нашої країни, дискредитувати всю систему торгово-промислових палат в України, вдаватися до брутальних висловлювань та особистих образ. Найбільш безпринципними у цій брудній кампанії були й залишаються депутати О. Кужель, І. Суслова, І. Луценко, А. Дейдей.

Незважаючи на тиск і бруд, Торгово-промислова палата України кожного дня працює над створенням сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні. Система ТПП сприяє розвитку економічних зв’язків України з понад 100 країнами світу, щодня робить свій вагомий внесок у реформування економіки, сприяє сталому розвитку України, допомагаючи вітчизняним підприємствам інтегруватися у європейську господарську систему. Саме тому діяльність окремих політичних сил і правоохоронців схожа на зраду національних інтересів України, яку можна пояснити виключно особистими корисливими мотивами. Торгово-промислова палата України відома в усьому світі, користується повагою і посідає гідне місце у світових товариствах і європейських структурах, але в себе вдома, в Україні, популісти і брудні політикани знищують здобутки палати, принижують її членів і демократично обране керівництво.   

Відчуваючи виклики часу, які постають перед нашою організацією, ми маємо твердий намір докласти максимум зусиль, щоб притягнути до відповідальності правоохоронців, що зловживають владою, а також в судовому порядку захистити честь ТПП України та її ділову репутацію.

Закликаємо представників бізнесу, органів державної влади та громадянського суспільства підтримати Торгово-промислову палату України в її прагненні дати відсіч державному рейдерству та захистити самоврядність і незалежність найбільшої та найавторитетнішої бізнес-асоціації України.

План дій:

1. Підписати звернення до Президента України, гаранта дотримання органами державної влади положень Конституції України, з вимогою негайно припинитибрудну атаку правоохоронців і політиканів на ТПП України.
2. Зібратися разом біля Адміністрації Президента «___» лютого 2016 року з вимогою до очільника держави негайно прийняти керівництво ТПП України таприпинити корупційні дії правоохоронних органів.
3.  Приєднатися до діяльності ТПП України, спрямованої на подолання бар’єрів, що заважають українському бізнесу посісти гідне місце серед бізнес- спільноти світу.Джерело: http://n-v.com.ua/chleni-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-shukayut-zaxist-vid-derzhavnogo-rejderstva/

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відвідав Торгово-промислову палату України

---

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відвідав Торгово-промислову палату України. Він розповів про ефективність роботи Ради бізнес-омбудсмена та відмітив безпосередню участь ТППУ у діяльності органу.

28 січня у прес-центрі Торгово-промислової палати України відбулась зустріч бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети з членами ТППУ, керівниками регіональних торгово-промислових палат та представниками бізнесу.

Вступним словом захід відкрив президент ТППУ Геннадій Чижиков. Він наголосив на важливості цієї зустрічі, а також розповів про співпрацю ТППУ з офісом бізнес-омбудсмена.

“Рада бізнес-омбудсмена – це надзвичайно важливий незалежний інститут, який повноцінно працює вже близько восьми місяців. І мені дуже приємно відмітити, що Торгово-промислова палата має до нього безпосереднє відношення. Ми входимо до наглядової ради і працюємо в тісній взаємодії з Кабінетом Міністрів та іншими великими бізнес-асоціаціями”, – сказав він.

Як зазначив Альгірдас Шемета, головним завданням офісу бізнес-омбудсмена є боротьба з корупцією та відстоювання прав бізнесу.

“Рада бізнес-омбудсмена сьогодні є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, головне завдання якого – сприяти боротьбі з корупцією та іншими неправомірними діями проти бізнесу з боку державних органів. Крім цього, він покликаний сприяти покращенню інвестиційного клімату у країні, а також змінювати культуру відносин між бізнесом та державою”, – сказав бізнес-омбудсмен.

Він зауважив, що інститут діє за проектним принципом та повністю фінансується міжнародними донорами. Принцип роботи Ради полягає у прийнятті скарг від підприємців на неправомірні дії або бездіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб. Крім цього, офіс бізнес-омбудсмена надає держорганам рекомендації щодо державної політики у сфері підприємництва.

“Структура та система управління забезпечує незалежність діяльності нашого інституту. Ми не звітуємо ні президенту, ні парламенту, ні уряду, а лише наглядовій раді. До її складу входить представник уряду, представники міжнародних фінансових інститутів та представники бізнес-асоціацій, зокрема, ТППУ. Усього наша інституція налічує 15 чоловік”, – розповів Шемета.

Бізнес-омбудсмен пояснив, що скаргу може подати будь-яка фізична або юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, онлайн через веб-сайт, або через електронну чи поштову адресу організації. Водночас він звернув велику увагу на критерії, згідно яких орган приймає скарги від підприємців.

“Ми не розглядаємо скарги бізнесу один на одного, а лише коли бізнес скаржиться на державні органи або підприємства, які контролюються державою. Ми не розглядаємо скарги, якщо справа знаходиться у суді або прийнято судове рішення по цьому питанню. Але бізнес може до нас звертатися за допомогою, якщо ухвала суду не виконується іншою стороною. Також не розглядаються скарги, якщо підприємець не вичерпав принаймні одну інстанцію адміністративного оскарження”, – наголосив бізнес-омбудсмен.

Шемета розповів, що частіше всього підприємці скаржаться на ДФСУ, на другому місці – прокуратура, на третьому – реєстраційна служба, муніципальні організації та вищі органи влади. Із основних проблем, з якими наразі стикаються підприємці, бізнес-омбудсмен назвав: використання кримінального права проти бізнесу, непрофесійність кадрів у податкових структурах і те, що контролюючі органи сьогодні виконують караючу функцію, замість того, щоб допомагати бізнесу. Тому Шемета переконаний, що для якісної боротьби з корупцією необхідне проведення реформи держслужби, а також реформування контролюючих органів. Він впевнений, чим простіші і ясніші правила – тим менше можливостей для корупції. І Рада активно працює у цьому напрямку.

“Ми покладаємо великі надії, що Рада бізнес-омбудсмена – це та незалежна організація, на яку повинні орієнтуватися інші органи. Тут важливо, щоб якомога більше підприємців відчували, що вони можуть розвиватися, заробляти, розширюватися, а палата буде всебічно допомагати їм у цьому”, – підсумував президент ТППУ Геннадій Чижиков.

Слід додати, що після зустрічі з бізнес-омбудсменом відбулось засідання Президії ТППУ, на якому члени палати обговорили участь ТППУ у діяльності Ради бізнес-омбудсмена, а також найважливіші проблеми бізнесу 2016 року і основні шляхи їх вирішення. До таких проблем, зокрема, належать: різке зростання плати за землю, монопольне зловживання доступом до електронних мереж, а також проблеми з автоматичним відшкодуванням ПДВ експортерам. Крім цього, керівник Комітету підприємців АПК Олег Юхновський розповів про активну підготовку до Першого національного виноробного форуму, який відбудеться 24 лютого.

“Це проект Торгово-промислової палати спільно з медіа-групою “Українська правда” та“Укрвинпромом”. Ми створимо майданчик для усіх виноробів України, де будуть обговорюватись найактуальніші питання, у першу чергу, мікровиноробства та загалом виноробства та виноградарства. Ми вже запросили голів державних адміністрацій виноробних областей, представників міністерств та відомств, а також посольств провідних виноробних країн світу”, – розповів Юхновський.

 ГАЛЕРЕЯ

Джерело: http://n-v.com.ua/biznes-ombudsmen-algirdas-shemeta-vidvidav-torgovo-promislovu-palatu-ukra%D1%97ni/

Ярослав Осадчий: “Я втратив більше мільйона гривень через аферу ЖК “Кришталеві джерела”

---

Ярослав Осадчий – яскравий представник тієї категорії громадян, які знають свої права та добре розуміються на українських законах. Проте, саме через свою активну громадську позицію інвестор ЖК “Кришталеві джерела” залишився без квартири та втратив 1 млн 200 тис. грн. Осадчий переконує, що став жертвою масштабної афери. Він розповів свою історію в інтерв’ю журналістам ЦКП Інформ.

Навесні 2014 року Ярослав Осадчий вирішив придбати житло у новобудові. Обираючи з багатьох пропозицій від різних забудовників, він зупинив свій вибір на нерухомості у ЖК“Кришталеві джерела”. Осадчий розповідає, як все починалось.

“Коли я приїхав до ЖК “Кришталеві джерела”, працівниця відділу продажу Ольга розповіла, що придбання житла відбувається шляхом підписання договору переуступки. Я написав заяву на ім’я директора управителя фонду фінансування будівництва (ФФБ) Копистири Арсенія Миколайовича про свій намір придбати квартиру, а після цього у банку “Богуслав”перерахував завдаток на рахунок первісного довірителя. Наступного дня у цьому ж банку відбулось підписання договору. Потім я сплатив весь залишок суми за житло”, – розповідає Ярослав.

14 липня 2014 року Осадчому видали довідку про повну сплату за квартиру у ФФБ, що означало – усі свої зобов’язання перед забудовником та фондом Ярослав виконав. Залишалось лише чекати закінчення будівництва. Ярослава запевняли, що будівництво закінчиться на рік раніше, ніж передбачено договором, але ці обіцянки виявилися порожніми.

Будинок Ярослава було здано в експлуатацію у травні 2015 року. Він сам про це дізнався на сайті “Кришталевих джерел”. Згідно договору, після закінчення будівництва забудовник зобов’язаний ініціювати підписання з інвесторами актів прийому-передачі, а потім видати документи на право власності. Але забудовник не поспішав запрошувати Осадчого підписувати акти прийому-передачі. А коли Ярослав сам зв’язався з відділом продажу і запитав, коли йому приїхати, щоб підписати акти, то почув: “підписання актів прийому-передачі найближчим часом не відбудеться. Через два-три місяці вам зателефонують і запросять їх підписати”. Дзвінок від забудовника так і не пролунав.

Зрозумівши, що ситуація виглядає досить підозріло, у вересні 2015 року Ярослав Осадчий вирішив поспілкуватись зі своїми майбутніми сусідами, які придбали нерухомість у тому ж житловому комплексі.

“Я дізнався, що один з моїх майбутніх сусідів вже підписав акт прийому-передачі та договір з ЖЕКом і вирішив докладно вивчити ці документи. Отримавши на руки копію договору, я був обурений. Він містив ряд незаконних пунктів. Зокрема, передбачалося знімання ЖЕКом плати за паркування на території комплексу, яка за законом є спільною власністю співвласників квартир у будинку. Крім цього, мешканці мали платити за доступ до лічильників та міжповерхових щитових. У договорі навіть не була чітко прописана процедура становлення тарифів за надані послуги. Було лише вказано, що ЖЕК може встановлювати нові тарифи через публікацію такого рішення у ЗМІ або іншим чином. Виходячи з цього, ЖЕК може підвищувати тарифи на свої послуги постійно,” –  розповідає Осадчий.

Після того, як Ярослав вивчив ці документи та розповів про їх незаконність іншим інвесторам, майбутні сусіди також почали бити на сполох. Виявилось, що нікого не повідомляли про якісь додаткові послуги та, тим більше, про самовільну зміну тарифів з боку ЖЕКу. Тоді Ярослав Осадчий разом з іншими інвесторами написав звернення до ЖЕКу, вимагаючи надати для підписання Типовий договір про надання житлово-комунальних послуг, затверджений Кабміном. 29 вересня 2015 року з колективним зверненням люди приїхали до ЖК “Кришталеві джерела”, де також знаходиться офіс обслуговуючої компанії“ХОЛД ГРУП”. Але нікого з працівників ЖЕКу на місці не виявилось, тому інвестори передали лист через юриста генпідрядника Юрія Партику. Та відповіді вони так і не отримали.

“Я дізнався, що деякі сусіди, яких запрошували підписувати акти прийому-передачі, почали відмовлятись підписувати договір з ЖЕКом. Але їх запевняли, що іншого процесу підписання актів прийому-передачі не передбачено, тому інвестори або мають підписати цей договір, або їм не дадуть для підпису акти”, –  говорить Осадчий.

Зауважимо, що за правилами участі у ФФБ інвестори взагалі можуть не підписувати договір про надання житлово-комунальних послуг до тих пір, поки ними не будуть подані документи для оформлення прав власності. Але, здається, фонд цю норму законодавства проігнорував.

“Більше того, процедура підписання актів відбувалась з численними порушеннями. Замість уповноваженої особи від забудовника на зустріч з інвесторами приходили працівники ЖЕКу. До того ж, незважаючи на те, що документи підписувались інвесторами у декількох примірниках, усі примірники працівники ЖЕКу залишали собі. Таким чином, люди залишились без жодних доказів виконання своїх зобов’язань у повному обсязі перед забудовником. Тут ми зрозуміли, що стали жертвами шахраїв”, –  розповідає Ярослав.

Осадчий вирішив поспілкуватися з мешканцями першої черги будівництва, яким вже вдалося отримати документи на право власності. Виявляється, свідоцтво на право власності видали тільки тим інвесторам, які погодились оформити довіреність на уповноважену особу від управителя фонду. У довіреності йшлося про створення від імені цієї довіреної особи ОСББ і про передачу права голосу та прийняття рішення у питаннях роботи та встановлення тарифів ОСББ від мешканців на користь цієї особи. Тобто управитель самостійно буде вирішувати, як використовувати прибудинкову територію, які встановлювати тарифи на послуги і т.д. Інвесторам, які відмовились оформити довіреність, документи на право власності не видали.

Усі спроби Осадчого та інших інвесторів зустрітись з представниками фонду, щоб висловити свої претензії, були марними. Юридична адреса забудовника ТОВ “Гідроінж-Буд” виявилась недійсною. Люди неодноразово приїжджали до ЖК “Кришталеві джерела”, але на будь-який діалог з інвесторами працівники забудовника, фонду та ЖЕКу не йшли. Більше того, інвесторів завжди зустрічали зухвалі охоронці, які відмовлялися пропускати людей всередину комплексу. Опинившись у безвихідній ситуації, Ярослав Осадчий ініціював підписання декількох колективних звернень, а також заяви до міліції про те, що права інвесторів порушують. Те, що відбулося далі, стало справжньою несподіванкою для Ярослава.

“Відразу після цих колективних звернень я отримав листа від “ФК Прайм”, в якому повідомлялось, що мене позбавлено нерухомості, яку я придбав у ЖК “Кришталеві джерела”, нібито через мою відмову підписувати акти прийому-передачі. Я переконаний, що у мене незаконно відібрали квартиру лише за мою активну громадську позицію і бажання відстоювати свої права та права інших інвесторів, які потрапили у цю авантюру. Насправді  я неодноразово намагався зв’язатися з забудовником, щоб підписати акти, постійно приїжджав до ЖК “Кришталеві джерела”, але все марно”, –  зазначив Осадчий.

Таким чином, внаслідок сумнівних “оборудок” ЖК “Кришталеві джерела” Ярослав Осадчий залишився ні з чим. Більше того, тепер йому навіть немає чим віддати величезний борг, який він взяв для придбання квартири.

“На сьогоднішній день квартиру, яку від мене відкріпили, вже встигли поспіхом продати. Її придбали за суму значно нижчу навіть за ту, яка була внесена первісним інвестором. Орієнтовно, ця сума на 1 млн 200 тис. грн нижча за поточну ринкову ціну квартири і ці мізерні гроші мені хочуть повернути у якості компенсації. Таким чином, мої збитки складають більше мільйона гривень”, –  говорить Осадчий.

Насправді, дії фонду фінансування суперечать закону, оскільки управитель фонду не має права в односторонньому порядку розірвати договір та позбавити інвестора об’єкту інвестицій, якщо останній особисто не відмовився від прийняття цього об’єкту. Це чітко регламентовано ч.4 ст. 3 ЗУ “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”. Та, здається, що фонд цей закон свідомо проігнорував, як і усі спроби Осадчого підписати акти прийому-передачі.

Здавалося б, у такій, на перший погляд, безвихідній ситуації одній людині практично неможливо протистояти цілій сумнівній схемі. Але Осадчий не має наміру здаватись і повністю впевнений у своїй перемозі. Він вже подав декілька позовів до суду і чекає на справедливе рішення суддів.

“Я не маю ніякого бажання зупинятися і буду боротися до кінця. Я отримав величезну підтримку інвесторів ЖК “Кришталеві джерела”, які підписують відповідні звернення, ходять на акції протесту. Мною та моїми сусідами також створено громадську організацію захисту прав інвесторів “Чисті джерела”, і до нас приєдналось багато людей. Крім того, я звернувся за професійною юридичною допомогою. Найголовніше, що на моєму боці закон, тому я впевнений, що мої судові позови будуть задоволені”, –  підсумовує Ярослав.

Очевидно, що ця боротьба буде нелегкою. Ярослав Осадчий вже встиг зіштовхнутися з бездіяльністю слідчих, упередженістю деяких суддів та іншими перешкодами. Але хочеться вірити у правосуддя та справедливість. І те, що деякі забудовники або фонди не бажають мати справи зі свідомими громадянами, які знають закони та свої права, не дає їм права породжувати беззаконня у країні та ламати життя цих людей.

Джерело: http://n-v.com.ua/yaroslav-osadchij-ya-vtrativ-bilshe-miljona-griven-cherez-aferu-zhk-krishtalevi-dzherela/